Чотири поради, як говорити з родичами військових

Війна несе багато болю у життя, відтак чимало з наших родичів, друзів чи знайомих пішли захищати країну і зараз знаходяться в гарячих точках. Про те, як правильно говорити з родичами військових, що не варто запитувати, а на чому навпаки слід зробити акцент — розповідаємо в матеріалі.
Перша порада — не починайте розмову зі складної теми
Побачивши друга чи родича, рідний якого на фронті, не слід бігти до нього із питанням —  «А як там на передовій». Якщо людина захоче, вона сама почне з цього розмову, а в іншому випадку можна просто розпитати, як йдуть рутинні справи. Пам'ятайте, що повага ще нікому не зашкодила. Не вживайте фраз «Я тебе розумію», якщо Ви не були у цій ситуації — досвід у кожного різний, як і переживання аналогічних випадків. Якщо відчуваєте, що поставили важке запитання, можна наголосити, що людина не повинна вам відповідати, якщо їй складно.
Друга порада — не використовуйте у розмові оцінок
Коли близька людина йде на фронт, в будь-якому випадку родичі, рідні та друзі будуть хвилюватися за її безпеку. Страх — це абсолютно нормальна реакція на непередбачувані події, які можуть принести небезпеку. Важливо не використовувати у розмові з рідними військових власних оцінок чи суджень. Фрази на кшталт: «Тобі немає чого хвилюватися» чи «Він же не на передовій» роблять тільки гірше. Не можна знецінювати чужі почуття, применшувати їх чи намагатися заблокувати.
Краще запитати в людини, чи не потрібна їй якась допомога, можливо необхідно знайти речі для військового, або долучитися до збору. Можна запитати у рідного, як він почувається зараз, чи як у нього справи. Якщо людина відповідає сухо, не варто намагатися її розворушити. Відповіді можуть бути агресивні, тому слід дати людині спокій. 
Третя порада — приберіть непроханий жаль подалі
Емпатія — це чудова здатність, однак уникайте гіперболізованих почуттів. У розмові з рідними військових не варто висловлювати жаль, коли це недоречно. Також не слід схиляти людину до зайвих хвилювань, питання на кшталт «Як ти взагалі таке переживаєш, інші вже б руки опустили» або «Як ти спиш вночі» нетактовні. 
На додаток, вони накладають негативний підтекст, адже ви не знаєте, що людина робить вночі і чи спить вона взагалі. Не потрібно забувати, що перед Вами знаходиться звичайна особа, якій, як і раніше, потрібен друг чи товариш, який вислухає, дасть пораду за потреби, чи посміється з кумедного випадку. Якщо в розмові людина не приділяє увагу болючому питанню, не варто про нього згадувати. Водночас не варто й переводити тему, якщо за неї зайшла мова.
Четверта порада — не давайте порад
Здавалося б це так очевидно, але ні. Чимало людей починають роздавати непрохані поради в той час, коли не мають ні найменшого усвідомлення того, що насправді відбувається. Якщо людина саме не попросила вас щось порадити, не треба це робити. Особливо до того, що стосується емоційного стану.
Фрази: «Не хвилюйся», «Не перебільшуй», «Не давай емоціям волю» чи що гірше, «Візьми себе в руки», абсолютно не допоможуть, радше нашкодять. Кожна людина переживає емоції індивідуально: хтось може не змінитися взагалі, а для когось світ перевернеться з ніг на голову, коли рідний піде на фронт. І та й інша реакція нормальна, важливо не вказувати людині, як їй поводитися, бути сумною чи щасливою — її справа.
Якщо ви хочете підтримати рідну людину дослухайтеся до неї, підтримуйте та спілкуйтеся як зі звичайною людиною — з любов'ю та повагою.
Примітка: авторська колонка нашої випускової редакторки - психологині, журналістки Семаковської Тетяни

Фото: Генштаб ЗСУ