Незламний Бахмут 06274 Форпост

Ви бажаєте відреагувати на цей пост? Створіть акаунт всього за кілька кліків або увійдіть на форум.
Незламний Бахмут 06274 Форпост

Бахмут - Сайт Бахмута та району. Новини ЗМІ, бойові дії, повідомлення, магазини, історії Бахмутян. Приймайте участь та публікуйте свою інформацію на форумі. Популярні новини на головній сторінці публікуйте в розділі ЗМІ.

Погода


Останні теми

» Драбина телескопічна
Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна EmptyВчора в 8:54 pm автор Анастасия

» Шафи під замовлення
Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна EmptyВчора в 7:41 pm автор Анастасия

» Товари для обігріву
Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна EmptyВчора в 6:06 pm автор Анна

» Медтехника
Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна EmptyВт Жовт 08, 2024 10:27 pm автор Анастасия

» Смартфон
Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна EmptyВт Жовт 08, 2024 6:56 pm автор Анастасия

» Магазин детской одежды
Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна EmptyВт Жовт 08, 2024 12:42 pm автор linvik

» Ноутбук
Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна EmptyПт Жовт 04, 2024 1:09 pm автор Анастасия

» Повербанки с логотипом
Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна EmptyСр Жовт 02, 2024 11:42 am автор Анастасия

» Текстиль для готелю
Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна EmptyПт Вер 20, 2024 2:23 pm автор Анастасия

Жовтень 2024

ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Календар Календар

Найактивніші користувачі поточного місяця


    Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна

    avatar
    Admin
    Admin
    Admin


    Сообщения : 505
    Очки : 1504
    Дата регистрации : 24.10.2020

    Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна Empty Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна

    Повідомлення автор Admin Пт Лист 11, 2022 8:06 pm

    «Три хвилини попрощались біля під’їзду і я наліво, а чоловік направо». Родина з Бахмута, в яких 24 лютого життя перевернулось вже вдруге, поділилась своєю історією з нашою редакцією.
    Ірина та Сергій, подружжя з двома дітьми, які вже стали переселенцями у 2014 році, коли їм довелось тікати з рідної Макіївки. Ці вісім років, вони жили в Бахмуті, навіть придбали квартиру тут. Ірина тренер з черлідингу, Сергій мав свою шевську майстерню.
    «Ми завжди були готові до подій 24 лютого. Ми немов знали, що колись це станеться. Навіть коли купували квартиру, обговорювали з чоловіком, що напевно й її доведеться покинути», — ділиться Ірина.
    Вранці 24 лютого, Ірина була на пробіжці, й на власні очі побачила вибухи та дим, тоді й зрозуміла, що все ж таки почалось.
    «Ми швидко й мовчки зібрали речі в рюкзак, а саме документи й декілька теплих речей, та вийшли з будинку. Вже на вулиці чоловік сказав мені, що він залишається, що другий раз він не побіжить. Три хвилини на прощання, й розійшлись в різні сторони, я наліво, він направо», — розказує жінка.
    Ірина разом з молодшої Таїсією поїхала в Вінницю до старшої доньки Софії, а чоловік пішов у військкомат. Вже за декілька днів Сергія взяли на службу.
    Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна 314393763_536400171636043_3255546626727986061_n_b3da4
    Чоловік Ірини у військовій амуніції. Фото надані героїнею.
    Перший час умови були в Сергія жахливі. Не було одягу, взуття, спальних мішків, навіть шапки. Але зараз все вже налагоджено.
    «Зараз вони очі в очі зі смертю, тому спорядження дуже гарне», — каже дружина військового.
    Через відсутність роботи в Вінниці, Ірина вирішила на останні гроші, разом з доньками їхати до Польщі:
    «На останні три тисячі знайшла перевізника який довезе нас до кордону. Софія (старша донька) не хотіла їхати, бо її хлопець Михайло, який також в ЗСУ, не виходив на зв’язок вже 4 дні, та я її вмовила».
    Вже у Польщі Софія дізналась, що Михайло поранений в Миколаєві. Він втратив око та декілька пальців. Дівчина терміново повернулась до України. Так родина розділилась на три частини.
    Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна 312553808_1096217737709274_4577240763105251049_n_6aca6
    Софія з чоловіком. Фото: надані героїнею
    «Софія та Михайло вже одружились і живуть в Україні. Ми з молодшою донькою тут в Польщі, а чоловік на передовій. Декілька днів вже немає зв'язку з Сергієм, бо він знаходиться на нульовій позиції, але сподіваюсь скоро він з'явиться», — підсумовує Ірина.
    Жінка запевняє, що в Україну вона повернеться обов’язково, навіть якщо в Бахмуті повертатись буде нема куди, в рідну країну приїде точно.
    «Ми обов’язково всі зустрінемось в Україні й будемо разом. Не знаю в якому місті, але точно в нашій Україні».
    Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна 314740246_894395584875921_2012194297767274891_n_328d8
    Донька героїні Таїсія. Фото: надані героїнею
    Зараз в Польщі Ірина працює в клініці реабілітації масажистом-реабілітологом. Донька Таїсія навчається в четвертому класі. Обидві активно займаються вивченням польської, але словниковий запас ще замалий.
    «Мені мова необхідна для роботи. Я завжди маю бути в настрої й мати можливість комунікувати, люди люблять спілкуватися під час масажу. Буває складно коли 10-12 людей за день питає одне й те саме про Україну, про війну, про чоловіка. Це приємно, бо полякам не байдужі до нас, але іноді важко морально», – розказує Ірина.
    Три хвилини на прощання: як сім’ю бахмутян розділила війна 314380947_846725683412767_3665501821406783025_n_25bf9
    Ірина під час благодійного марафону. Фото: надані героїнею.
    За словами жінки, поляки дуже гарно відносяться до українців. І ті жахливі історії, про те як наші українки ганьблять нас, а поляки ненавидять, це одиничні випадки.
    «Я постійно проходжу якісь курси, не сиджу на місці. Нещодавно бігала благодійний марафон на 36 км, всі гроші які поляки зібрали з нього пішли в Україну на ЗСУ».
    З чоловіком Ірина підтримує зв'язок майже кожен день, якщо це можливо. Іноді він попереджає, що зникне на якийсь час. Якщо військовий не з'являється довго, дружина починає перейматись.

    «Ви питаєте як я справляюся з тривогою, а я ніяк не справляюсь. Постійно прив'язана до телефону, постійно переймаюсь за нього. Я навіть досі до кінця не усвідомлюю, що відбувається. Нещодавно просила знайомого переслати мені мої штори з Бахмута, а він каже що вони вже в «решето» перетворилися. Тоді я усвідомила, що поки я тут живу одне життя, мої штори там проживають зовсім інше», – ділиться Ірина.

      Поточний час Чт Жовт 10, 2024 3:32 am