«Тепер, ми всі одинакові»: як бахмутянка в Дніпрі допомагає місту

Бахмутянка Анна до повномасштабної війни разом з родиною жила спокійним життям. Чоловік пані Анни електрик, мав свій невеличкий бізнес у Бахмуті, в якому йому допомагала дружина. Однак, через війну та постійні обстріли, сім'я виїхала. Анна з двома дітьми зараз живе у Дніпрі, саме тут почалася її волонтерська робота, зокрема жінка створила групу у Viber «Патруль Бахмут», де місцеві можуть дати запит про допомогу. Попри те, сама героїня, каже, що не вважає себе волонтеркою.
Про історію бахмутян, які не залишились осторонь — читайте в матеріалі.
Анна з чоловіком виховували двох дітей: хлопчика-підлітка та маленьку доньку. Чоловік мав невеличку ремонтну майстерню, де лагодив техніку: комп'ютери, мишки та різні ґаджети. Сім'я незадовго до Великої війни придбала дім у Бахмуті, робили там ремонт, сьогодні дому вже немає, його зруйнували росіяни. Однак Анна, зазначає, що все одно хотіла б повернутися додому, коли в Бахмуті стане безпечно. Каже, що все можна відбудувати. 
Коли в Бахмуті посилилися обстріли, чоловік Анни вивіз родину з дітьми до Дніпра, а сам до останньої можливості залишався в місті. Родина опинилася в безпеці, але довго не могли знайти житло, перші два дні після евакуації довелося провести у машині. 

«Було важко й страшно, але добрі люди нам допомогли, тепер і ми допомагаємо. Збираємо кошти на різні потреби, ось недавно на організацію похоронів збирали, чоловік на Мечникова загинув, у нас невелика група у Viber, ми тільки почали, але нас якось знаходять, пишуть про допомогу», — розповідає Анна.

Наша героїня отримувала в Дніпрі гуманітарну допомогу, а потім й сама вирішила почати допомагати. Все почалося з того, що жінка передавала необхідні речі знайомим з дітьми. Раз на тиждень чоловік бахмутянки приїжджав у Дніпро, а вона спаковувала у його машину харчування для дітей, памперси та ліки. Все це чоловік віз додому та роздавав, допоки сам залишався в Бахмуті.
Згодом, організували збір для допомоги бахмутянам, поширюють інформацію про збір через групу у Viber. Люди також можуть публікувати свої запити про допомогу. Чимало людей в групі Анна вже знає особисто. Найчастіше потрібні їжа та ліки, пригадує у розмові бахмутянка. Жінка шукає волонтерів, які їдуть до Бахмута та передає їм потрібні речі, дехто робить це безкоштовно, деякі перевізники беруть кошти. 

За допомогою зборів в групі вдалося закрити чимало потреб. Відтак, часто збирають кошти на медикаменти, їжу, організацію похоронів для бахмутян, а нещодавно зібрали гроші, щоб матеріально допомогти восьмирічному Богдану. 
Батьки хлопчика загинули від російських обстрілів. Анна розповідає, що тримає контакт з дитиною, час від часу дізнається як у нього йдуть справи. За кошти, які назбирали небайдужі, хлопчику придбали телефон та одяг, наразі маленький бахмутянин живе у рідної тітки. 
Анна розповідає, що їй наразі дуже допомагає мама та син, які доглядають за потреби маленьку доньку. Жінка часто заглядає у волонтерські центри, щоб за можливості отримати допомогу та передати землякам у Бахмут. Баночка за баночкою, так й назбирується десяток необхідного, каже жінка. Героїня прокоментувала й питання стосовно евакуації.

«Не можна судити тих, хто не виїхав. У кожного є свої причини, хтось тварин не може залишити чи хворих рідних. Я знаю такі випадки, коли бахмутяни евакуювалися, але через брак грошей та відсутність житла вже через місяць повернулися назад у місто і сидять під обстрілами. У мене загинуло дві одногрупниці, було страшно бачити фото дівчинки, молода всього 36 років», — ділиться Анна.

Свою допомогу жінка не афішує, старається робити все анонімно, адже не бажає зайвої публічності. Як розповідає бахмутянка, люди самі їх знаходять, загалом працює сарафанне радіо. Українці переказують кошти, втім зараз трішки важче збирати донати, каже героїня, часом Анна докладає свої заощадження.

«Ця війна зачепила всіх. Зараз немає ні бідних, ні багатих, ми всі рівні. Ми допомагаємо, бо це наші люди, як же їм не допомогти», — наголошує Анна.